Наводимо порядок і тут
авторка статті: Іра Зарицька

Хвилинка філології для нефілологів: префікси – маленькі частинки слів, які додаються спереду дієслова (насправді, не тільки, але сьогодні говоримо саме про дієслова) та міняють його значення.

machen – aufmachen

stehen – verstehen

stören – zerstören 

setzen – übersetzen

Самі префікси можуть бути:

• невідокремлювані ненаголошені;
• відокремлювані наголошені;
• такі, що можуть бути і відокремлюваними, і невідокремлюваними (в залежності від значення).

Почнемо з простішого – невідокремлювані префікси. Невідокремлювані префікси ніколи і ніяк не відокремлюються. Все логічно.

Їх є вісім штук, які треба зазубрити так, щоб, коли ми підемо в паб, після третього пива і двох шотів ви все одно могли їх мені назвати:

be-, ge-, er-, ver-, zer-, miss-, emp-, ent-.

Ці префікси ніколи не будуть відокремлюватися від дієслова, вони завжди ненаголошені (тобто наголос падає наступний склад або далі, в задежності від дієслова). Як прикольний бонус, вони дуже сильно міняють значення дієслова:

hören – verhören

holen – erholen

finden – befinden (добре, не завжди аж така драматична зміна)

При утворенні Partizip II дієслів із невідокремлюваними префіксами стандартний префікс ge- додаватися не буде – на його місці буде невідокремлюваний:

begangen, erzählt, misslungen.

При утворенні інфінітивної конструкції zu не буде прикріплюватися до дієслова:

Ich habe heute vor endlich zu erholen.

Відокремлюваних префіксів багато. Найчастіше ви зустрічатимете auf-, mit-, an-, wieder-, hin-. her-, aus-, vor-. Логіка проста: називається відокремлюваний – відокремлюється всюди:

• при відмінюванні: er kommt mit (префікс стоятиме в самому кінці речення);
• при утворенні Partizip II: aufgemacht, wiedergekommen (між відокремлюваним та самим дієслово є ge-);
• при інфінітивних конструкціях: Ich versuche aufzuräumen, aber es geht nicht.

Відокремлювані префікси завжди наголошені. Зміна значення менше драматична, ніж у невідокремлюваних. Та і зубрити їх не треба – вони примелькаються.

Ахтунг! Буває таке, що в дієслові два префікси (рідко більше). Після хвилі “шо робити з цим нєдаразумєнієм?” короткий лайфхак: якщо перший префікс невідкремлюваний, то нічого взагалі відокремлюватися не буде (beaufsichtigen – zu beafsichtigen). Якщо перший префікс відокрелюваний, а другий ні, то відокремлюється тільки перший префікс (abbestellen – abzubestellen).

Наскільки німецька була би німецькою, якби вона не мала префіксів з дієсловами, які раз можуть бути відокремлюваними, раз невідокремлюваними? 

Таких префіксв небагато: durch-. über-, unter-, um-. 

durchschauen (бачити крізь щось, наприклад, скло чи бінокль) – durchschauen (бачити наскрізь, наприклад, наміри людини)

überstehen (знаходитися над чимось, бути за якоюсь чіткою межею)  – überstehen (перенести, пережити, наприклад, важку операцію)

unterstellen (поставити щось під щось, наприклад, коробку під стіл) – unterstellen (звинувачувати без доказів, закидати комусь щось)

umstellen (переставити, наприклад, меблі з одного місця на інше) – umstellen (оточити)

Що важливо пам’ятати при роботі з ними? Найчастіше, коли префікс відокремлюється, дієслово матиме пряме значення, якщо не відокремлюється – переносне (Dünster untergraben, Karierre untergraben). 

Як зрозуміти, яке значення перед нами, якщо з контексту незрозуміло? Подивитися, як поводиться префікс (übergesetzt – übersetzt).

Підсумовуємо логічну логіку німецької мови:

• якщо префікс відокремлюється, він буде наголошеним та дієслово переважно матиме пряме значення;
• якщо префікс не відокремлюється, він буде ненаголошеним та дієслово матиме переносне, образне значення.

 

Вйо до нових виконавців!
авторка статті: Іра Зарицька

Хочеться класних німецьких ритмів, а Раммштайн знаєте вже напам’ять? Ви у правильному місці. Тут буде ще кілька представників Neue Deutsche Härte і не тільки. 

АХТУНГ! Дуже раджу ще читати тексти цих виконавців. Музика музикою, але які ж там ще слова!

Насолоджуйтесь 🙂 

OOMPH!

Одні із перших, хто грав Neue Deutsche Härte.

Eisbrecher

Більш електронне звучання, але тексти, які ж у них тексти!

Hämatom

І шалені ритми, і важка музика, і фантастичні слова. Як бонус, цікавий імідж.

Lindemann

Дуже хуліганський проект Тілля. Дуже хуліганський.

Knorkator

Як на мене, одна із найбільш стьобних груп евер.

J.B.O.

Як на мене, одна із найбільш стьобних груп евер. (2)

 

Патіхард! 🙂
авторка статті: Іра Зарицька

Що ж, котики: Konjunktiv II – це обов’язково про щось нереальне, можливе, по- та придумане, про здогадки, припущення та неймовірну ввічливість. Це ми такі, що якщо нам сказали “Добрийденьбудьласкадякую” (особливо у громадським місцях чи у поліклініці), то ця подія заслуговує окремого посту у Фесбуці. Німці ж звикли до людського ставлення одне до одного та передають його різними мовними засобами. Konjunktiv II – один із них.

1. Ввічливе прохання. Краще використовувати форму запитання, щоб уникнути натяку на вимогу:
   Würden Sie das bitte für mich erledigen?
2. Дуже обережне висловлювання:
   Ich hätte Sie gerne einmal gesprochen.
3. Припущення (часто зі словами wahrscheinlich, vielleicht,vermutlich, beinahe, fast):
   Vielleicht wäre ein klärendes Gespräch besser als beleidigenes Benehmen.
4. Непряма мова:
   Hans behauptet, dass er davon nicht wüsste.
5. Нереальні побажання (із частками doch, bloß, nur):
   Wenn sie nur hier wäre! / Wäre sie nur hier!
6. Допустові речення (auch wenn):
   Auch wenn man mir so viel anböte, machte ich das nie!
7. Порівняльні речення (als ob, als wenn, als):
   Er tat so, als ob er unsterblich wäre. / Sie sieht so aus, als hätte sie gar nicht geschlafen.
8. Речення умови (wenn):
   Wenn wir das gemacht hätten, hätten wir jetzt keine Probleme.

Страшно? А дарма 🙂
авторка статті: Іра Зарицька

Почнемо здалеку: Konjunktiv II – це умовний спосіб в німецькій мові. Ми його будемо використовувати, коли захочемо сказати щось на кшталт “На твоєму місці я би краще вчив німецьку”. “Я вчив би” – оце якраз є отой страшний умовний спосіб, який у нашій мові передається формою минулого часу і часткою “би”.

В німецькій з ним трохи цікавіше, бо використовуються дві часові форми – Präteritum та Plusquamperfekt. “Обоженащо”, подумаєте ви. “Для передачі минулої чи теперішньої події”, відповім я.  

Утворення власне Konjunktiv II: Präteritum 

Саме Präteritum у Konjunktiv I використовується для передачі теперішнього чи майбутнього. Наприклад, щоб сказати: “Якби я завтра мав час, я би з тобою зустрівся” чи “Ви могли б мені сьогодні перетелефонувати?”.

Тут все доволі просто: нам потрібна форма Präteritum необхідного дієслова. Якщо дієслово слабке, то ми нічого не міняємо. Якщо дієслово сильне, то по можливості додаємо умляут та закінчення -е.

Слабкі: machen -> machte -> machte.

Сильні: kommen -> kam -> käme.

Точно так само як у звичайному Präteritum, в особах ich та er/sie/es не будуть додаватися закінчення.

ich machte / käme

du machtest / kämest

er/sie/es machte / käme

wir machten / kämen

ihr machtet / kämet

sie/Sie machten / kämen

Точно так само будуть утворюватися та відмінюватися модальні дієслова.

АХТУНГ! Форми wollte та sollte не отримують умляут.

Утворення власне Konjunktiv II: Plusquamperfekt

А ця форма, як можна здогадатися, вже використовується для минулих подій. “Якби ми вчора зустрілися, я би пояснила тобі граматику”. 

Щоб це правильно сказати німецькою, треба згадати формулу Plusquamperfekt = hatte/war + Partizip II та замінити hatte/war на hätte/wäre. Та-да, ви прекрасні!

Утворення типу Konjunktiv II: würde-Form

Так-так, це не зовсім справжній Konjunktiv II, ця форма насправді називається Kondizionalis. Нею дійсно можна заміняти справжній Konjunktiv, та і в принципі це набагато простіше.

Є Kondizionalis І та Kondizionalis ІІ, які можуть заміняти Konjunktiv Präteritum та Konjunktiv Plusquamperfekt відповідно.

Як це виглядає:

Kondizionalis І: würde machen

Kondizionalis ІІ: würde gemacht haben

Як оці от все використовувати у реченнях, читайте у наступній статті 🙂

Так, воно існує
авторка статті: Іра Зарицька

Ті, хто вчив англійську, зараз можуть видихнути з полегшенням: у німецькій ми поєднуємо часи так, як хочемо (тобто як в українській). Треба сказати: “Я вчора таку кава-машину бачив, що нині її куплю!” (бачив – минулий час, куплю – майбутній). Крутимо, вертимо, поєднуємо – все в наших руках.

Крім одного випадку – речення з nachdem. Тут вже доведеться скористатися правилами:

1. Минулий час. Схема: Nachdem + Plusquamperfekt, Präteritum.
   Тобто у частині речення з nachdem ми чи не єдиний раз використаємо всіма любий давноминулий час (тому що дія у цій частині речення відбулася перед дією в наступному). У другій частині – не менш любий Präteritum, але його ви хоч в статтях чи книжках (художніх) знайдете. Обов’язково пам’ятайте про кому між цими двома частинами.
2. Теперішній та майбутній час. Nachdem + Perfekt, Präsens.
   Ідея, по суті, така ж: ми показуємо, що дія в частині з nachdem відбувається перед дією у другій частині.

От і вся магія, малята.