Страшне! Відмінювання прикметників для простих смертних

Настав час дій! Скинемо владу страху!
авторка статті: Іра Зарицька

Вдихнули. Видихнули. Тричі повторили. 

Тепер ви готові розібратися у одній із найстрашніших тем німецької граматики. Давайте також зразу відкинемо: “Ой, та вони самі не завжди правильно говорять” та інші відмазки рівня п’ятого класу. Так, доведеться докласти зусиль. Так, ви чомусь думаєте, що це хардкор (я вам ще про дійсне використання часових форм не розповідала – ось де справді ламається все). Але є одне але. Раз зрозумівши систему, потім вам буде легко її використовувати на практиці (спойлер: ну і кілька винятків, але ви би вже мали звикнути).

Вдих. Видих. Омммммм…

Ось є речення: “Я готую ідеальний шніцель”, яке ми використовуватимемо як приклад.

Є три типи ситуацій, в яких прикметник буде відмінюватися (за умови, що він стоїть перед іменником – дана умова обов’язкова):

  • перед прикметником немає артикля;
  • перед прикметником є означений артикль;
  • перед прикметником є неозначений артикль.

Відмінювати прикметник означає додати до нього закінчення. У прикметників вони бувають двох видів:

  • коли закінчення несе граматичну інформацію (рід, число, відмінок): назвемо їх позитивними;
  • коли закінчення не несе граматичної інформації, проте займає місце: вони називаються нейтральними.

Резюмуємо: якщо ми ставимо прикметник перед іменником, його треба відмінювати, тобто додати необхідне закінчення. Те, яке саме закінчення додати, залежить від того, чи є та який є перед прикметником артикль.

Вдих. Видих. Подивились на смішних тваринок та працюємо далі.

Наше речення “Я готую ідеальний шніцель” (в залежності від ситуації) може мати три варіанти:

  1. Ich koche perfekt__ Schnitzel. (без артикля)
  2. Ich koche den perfekt__ Schnitzel. (з означеним артиклем)
  3. Ich koche einen perfekt__ Schnitzel. (з неозначеним артиклем)

Яка функція артикля в реченні? Він несе у собі граматичну інформацію, а також поняття певності, визначеності (цей шніцель чи будь-який шніцель).

Якщо перед прикметником у реченні нема артикля, то прикметник візьме на себе його граматичні функції (покаже нам рід, число, відмінок). Щоб це здійснити, бравий солдат прикметник матиме на собі важкий рюкзак позитивних закінчень.

Повторимо: нема ручок – нема печенька нема ніякого артикля перед прикметником – ніщо не передає граматичну інформацію – прикметник героїчно бере на себе цю роль.

Для чого нам граматична інформація? Щоб навіть без артикля не казати “ідеальна шніцель” та інші подібні дурості. Бачите, які закінчення (і артиклі) важливі.

Беремо наше речення без артикля: Ich koche perfekt__ Schnitzel.

Визначаємо відмінок, ставлячи правильне запитання від дієслова до іменника: я готую кого? що? – шніцель.

Дивимося на слово шніцель та по ньому визначаємо рід та число: чоловічий рід, однина (тобто один штука, а не багато штука).

Якби тут був означений артикль, ми би використали den. Так як його нема, то ми беремо дві останні букви з нього та додаємо їх в кінець прикметника: perfekten.

В результаті маємо речення: Ich koche perfekten Schnitzel.

І так зі всіма родами та числами це працюватиме.

Обіцяний виняток: у Genitiv (родовий або присвійний відмінок) у чоловічому та середньому роді буде закінчення -en. Як ми розумітимемо, що це саме Genitiv, а не будь-що інше? До іменників середнього та чоловічого роду в цьому відмінку додаються закінчення (найчастіше -s або -es), тому помилитися буде важко.

Фух. Можна знову піти подихати та взяти собі цукерочку.

Продовжуємо патіхард та одну із найдовших статей.

Що робити, якщо у нас таки є означений артикль? Розслабитися 🙂

Артикль є, значить, важкий рюкзак граматичної інформації на ньому. Нести два таких рюкзаки нема сенсу: все вже є розказано-показано, ми розуміємо з першого разу. Тому прикметник матиме нейтральні закінчення – замість рюкзака у нього “бананка”.

Нейтральних закінчень є два:

  • для однини всіх родів Nominativ та Akkusativ тільки жіночого та середнього: -e
  • для Akkusativ чоловічого, всіх родів у однині Dativ та Genetiv, для множини у всіх відмінках: -en

Тобто можна запам’ятати, щоб всюди після означеного артикля буде -en, окрім однини всіх родів Nominativ та Akkusativ тільки жіночого та середнього (тоді буде -e). 

У нашому реченні: Ich koche den perfekten Schnitzel. Хоча ви вже і без мене здогадалися.

За таким самим принципом правило працюватиме із: dieser, jener, jeder, mancher, welcher?

Все. Вся магія. Два закінчення, означені артиклі та 5 додаткових слів. Навіть винятків нема – що за житуха?

Швиденько дивіться відео з веселим песиком, та робимо останній ривок.

Залишилися у нас тільки неозначені артиклі – тобто працюватимемо із одниною тільки (бо у множині не існує неозначений артикль, утворений від цифри один).

А на десерт їх залишила, бо у деяких випадках прикметник з ними буде поводитись так, ніби там нічого нема, а у інших – ніби там означений артикль.

Розбираємо ці випадки:

  • із всіма родами у Nominativ (пам’ятаємо, що мова лише про однину) та в Akkusativ жіночим та середнім прикметник отримуватиме позитивні закінчення (тобто із граматичним навантаженням), він думатиме, що перед ним нічого нема;
  • Akkusativ чоловічого, всі роди у Dativ та Genetiv прикметник матиме нейтральні закінчення (нагадайте собі, як саме виглядають ці артиклі, та зрозумієте, чому прикметник та поводиться).

Беремо наше речення: Ich koche einen perfekten Schnitzel.

Так само прикметник поводитиметься після: kein, irgendein, mein, dein, sein, ihr, unser, euer.

Та-да! Трошки логіки та алгоритмів – і ви перемагаєте у боротьбі із відмінюванням прикметників! 

Ось тут ви можете знайти найкращу табличку відмінювання та кілька вправ на оце-от все.

Важливо: переходьте до вправ тоді, коли відчуватимете у собі сили. Тобто не обов’язково кидатися на них одразу після прочитання, поки у голові каша, і навпаки: можна сісти зразу, щоб все пам’яталося краще. Слухайте себе (а не інших). Любоф, маркоф, німецька 🙂